Країна небесної сотні

Рідна моя, кохана, серце твое болить.
Може, для когось погана, для мене – прекрасний світ.
Десь там, у світі, люди тебе жаліють,тебе цькують.
Ні – не твоя провина – це твого народу лють.

Хтось добивався долі, а хтось хотів у світи.
Ні – не були вневолі, просто прекрасна Ти.
Для когось, занадто, а хтось ще кращу шукав.
Та не знайшли обидва – кожен втратив,що мав.

Хотіли кращої долі, а що посієш, то й пожнеш,
Хтось зневажав погони, хтось все ламав навкруги.
Та не заради долі – заради благ на землі .
Небо у колосках пшениці для них – не рай на землі.

Ви, показали приклад, Ви, подали і знак,
Що зробити і тут все можна, але не на дурняк.
Що тепер, Вас, дивує? Чому всі винні, Ви, ж ні?
Просто вони чекали моменту – тепер нагнали біди.

Тепер знов гинуть люди – маленькі діти чиїсь,
А Вас так само все манить, кудись он туди,кудись…
Нема у неньки народу – він зник у порядках отих.
Тепер тут кожен за себе і кожен проти усіх.

Сумую, Козацька Ненько, за славним миром твоїм,
За кращим в світі народом – добрим і мирним моїм,
Сумую за ясним небом і золотом колосків.
Повернись, славна Ненько, заради тих, хто Тебе цінив.

Ю Кульбачинська

[Total: 0    Average: 0/5]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *