Прощальне зізнання

Якщо вітер стука у вікно –

Це так я за тобою сумую!…

Це так зустріч першу згадую…

Все частіше про неї жалкую…

 

А ти не питай причин –

Вона принесла мені чимало болю!

Так, щастя теж не менше,

Але кохання не завжди любить волю…

 

Знаєш, я кохала тебе,

Щиро та дуже сильно!

Ане тепер той дурман

Не дозволяє мені дихати вільно…

 

І не знаю, чи зустріну ще,

Того, кому так довірятиму…

Я не можу розлюбити тебе,

Хоча, і відпустити мушу…

 

Юля К.

[Total: 0    Average: 0/5]

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *