Сум за минулим

Сиджу, як в клітці, я самотньо,

Лиш чутно вітер за вікном.

Наперно, кожен таке відчуває:

Хотів, як краще, а вийшов облом.

І лиш чути навколо,

Що лишилося трохи ще –

Мене це вже не тішить,

Я втратила сили вже…

Нехай життя триває далі,

Може все вже так і буде, як є…

Мені більшого й не треба,

Хоч би повернути своє…

І нехай так житим надалі,

Може існуівтим – байжуже мені вже!

Я хочу, банально, того,

Що не цінувала ніколи….

 

Юлія Кульбачинська

[Total: 0    Average: 0/5]

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *