Вірш для мами

Мамо, кохана мамо, я дуже сильно тебе люблю.
Просто не завжди можу це показати.
Ще рідше це тобі кажу,бо не наважусь.
А звідкі вона? Несміливість – я не знаю її.
Може тому, що вже не дитина і боюся бути в ганьбі?
Та хіба ганьба буває коханням?
Ганьба – це лиш гріх та страх.
Кохання міряється діями, вчинками, а не емоціями на словах.
Любов до рідних –це поклик крові – слова диш зайві у них,
Тож пробач, дорога Ненько, наслідки моїх дій лихих.
Буває так, що гарячую, можу нагрубити тобі,
Та про це все дуже жалкую – все обдумаю на самоті.
Мамо.кохана мамо, живи ще довго – мільйони літ,
Бо для мене ти завжди найкраща та дороща над усіх.
Та пробач мені всі образи – я них не серцем кажу.
Бо ті емоції – це лише імпульс .Серцем я безмежно тебе ціню.
І хочу щоб через пару років ти пестила діток моїх,
Бо нема для мене нічого ціннішого за щастя рідних моїх.

Юлія Кульбачинська

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *